
Прем’єр-міністр і міністр інфраструктури України під час засідання Державної комісії з надзвичайних ситуацій у понеділок, 16 березня, зробили кілька гучних заяв стосовно автомобільних доріг.
Перша з них – заява про виділення коштів.
«Мінімум мільярд, який Укравтодор може використати зараз на ремонт доріг, повинен бути невідкладно використаний», — сказав Прем’єр-міністр України, Арсеній Яценюк.
Нас, як платників податків і користувачів доріг, не може не турбувати проблема виділення коштів на ремонт доріг. Адже саме ми відшкодовуємо постачальникам палива та АЗС акциз на пальне, який складає близько 15% вартості бензину та дизпалива.
У поточному році з державного бюджету України заплановано виділити близько 25,5 млрд грн на ремонт доріг та виплату боргів за отримані раніше кредити. Середньостатистично станом на березень місяць на потреби ремонту та обслуговування доріг мало б надійти 6 млрд 375 млн. грн (25,5 млрд.грн : 12 міс = 2,125 млрд.грн), а виділяється 1 млрд грн. Тобто, один мільярд – не так вже й багато, якщо їх має бути шість. А де ж решта? І чи не доведеться витратити ці кошти тільки на оплату боргів, а на ремонти вони й не дійдуть? Відповіді на ці та інші запитання хотілося б почути від центральних органів виконавчої влади, адже за нами, споживачами, затримки за сплатою неабиякої вартості палива немає.
Друга гучна заява полягала у реформуванні Укравтодору, а саме – у його децентралізації.
Ми, як громадська організація, наплягаємо на уточненні акцентів та деяких особливостей реформи дорожньої галузі.
Треба чітко розуміти, що реформа Укравтодору має на меті не просто передачу доріг та майна облавтодорів ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги Украіни» на місця, про що переважно йдеться у заявах високопосадовців.
Головна мета реформи — зміна сталої практики суміщення в особі Укравтодору трьох ключових функцій: замовника, контролера і підрядника. Передаючи на місця мережу доріг районного й обласного значення разом з облавтодорами та її дочірніми підприємствами – райавтодорами, необхідно розвести саме ці три функції. Інакше ми проблему корупції лише передамо на рівень області, а не ліквідуємо.
Інша частина заходів реформи має полягати у створенні умов для розвитку та прозорого функціонування трьох складових ринку будівництва, ремонтів та експлуатації автомобільних доріг.
Перша з них підрядники, тобто виконавці будь-яких будівельних й ремонтних робіт, експлуатаційні підприємства. Вони мають нести фінансову відповідальність за якість своїх робіт протягом гарантійного терміну. Відтак зникає необхідність контролювати якість і апелювати до «німців» з її приводу. Час і гроші – це і є кнут та пряник у питанні контролю якості.
Друга складова ринку – інжинірингові компанії. Тобто ті, хто незалежно і не у складі підприємства-замовника та підрядника займуться розробкою якісних проектів, контролем обсягів робіт та відповідності проекту, консультуванням.
І, нарешті, третя складова, а може й перша – замовник. Сьогодні це Укравтодор з його розгалудженою по областям мережею служб автомобільних доріг та іншими державними підприємствами, а не облавтодорами, про які йдеться у заявах високопосадовців. Реформа власне самого Укравтодору має полягати у наданні цьому органу виконавчої влади функції виключно менеджменту мережі доріг, замовлення видів та обсягів робіт, а не їх контролю та виконання. Торги на роботи та послуги мають проводитися на відкритих електронних площадках без втручання посадовців цього органу виконавчої влади.
На рівні областей має бути створено органи управління дорогами місцевого значення. Саме вони після децентралізації мережі доріг місцевого значення будуть виконувати ті функції, що й Укравтодор. Решту робіт та послуг має надавати ринок, що не залежатиме від Укравтодору, як замовника на дорогах державного значення, та 24 обласних органів управління дорогами місцевого значення.
Мартенс Андрій, ГС «Моя Дорога», радник Голови Укравтодору.