Останні проекти між Україною та МФО включають в себе:

1. “Проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху”. Відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 21 квітня 2009 року виділено 400 млн доларів США.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/996_067
2. Другий проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху. Згідно з кредитною угодою між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 11 жовтня 2012 року виділено 450 млн доларів США.
3. Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва (“Європейські дороги України II”). Відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком від 27 травня 2011 року виділено 450 млн євро. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/971_006
4. Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на під’їздах до м. Київ (пан’європейські коридори). Відповідно до Кредитної угоди (між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 26 листопада 2010 року виділено 450 млн євро. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/985_024
5. Проект розвитку дорожньої галузі. Відповідно до Угоди про надання позики між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 19 листопада 2015 року виділено 560 млн доларів США: http://www.ukravtodor.gov.ua/novini/%D1%81_ukravtodor-i-svitovii-bank-pidpisali-ugodu-pro-nadannya-poziki-u-560-milioniv-dolariv-na-rozvitok-ukrainskikh-dorig.html

За даними Державної служби статистики України станом на початок серпня 2016 року маємо 16 054 800 чоловік працюючого населення в Україні. Підрахувавши загальну суму останніх кредитів МФО та зробивши кілька нескладних математичних операцій, можемо підсумувати: 3898.3 грн виплатить кожен працюючий українець за кредитами Світового банку, ЄІБ та ЄБРР у рамках п’яти проектів будівництва/ремонту автомобільних доріг в Україні за останні роки. Тобто: 73% середньої місячної заробітньої плати (виходячи з того, що на червень місяць 2016 року за даними Державної служби статистики України розмір середньої заробітної плати складає 5337 грн.: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/gdn/reg_zp_m/reg_zpm16_u.htm).

До речі, у середньому 3898.3 грн для автомобіліста це:

• 184 літрів бензину А-95 або 375л газу;
• 49 мийки автомобіля;
• майже 8 місяців оренди гаража для власного авто;
• 19 послуг шиномонтажу із сезонно замінених коліс;
• 31л масла для двигуна або 97л зимовго омивача для скла;
• 38 діагностик ходової частини;
• 4 річних автоцивілки.

Отож, плануючи сімейний бюджет на місяць та вираховуючи кошти на квартплату, продукти харчування, одяг та відпочинок, пам’ятайте, що частина з них – це «вклад» у ремонт/будівництво українських доріг. А тому перевіряйте, запитуйте, уточнюйте, яким чином державні огани розпоряджаються Вашими коштами.

* Звертаємо Вашу увагу на те, що розрахунки виплат за кредитами на одного працюючого українця носять умовний характер та не враховують сплату відсотків за кредитами МФО.

Джерело

Цю ініціативу, спрямовану на забезпечення прозорості в будівельному секторі, було започатковано на міжнародному рівні ще в 2008 році за підтримки Світового Банку та Департаменту міжнародного розвитку Британського Уряду. (Джерело)

З того часу було організовано ефективну роботу CoST в 13 країнах, напрацьовано корисний досвід з розкриття та підтвердження інформації про витрачання публічних коштів на будівельні проекти.
Підписання в жовтні 2015 Меморандуму про започаткування ініціативи в Україні стало формальним підтвердженням початку роботи і в нашій країні.

На цей час завершується формування багатосторонньої групи зацікавлених сторін у вигляді консультативно-наглядової групи (КоНГ), що є ядром ініціативи. До КоНГ вже залучено Міністерство ІнфраструктуриУ та Укравтодор від держави, Європейську бізнес-асоціацію, Конференцію будівельників України, Федерацію роботодавців транспортної галузі та Асоціацію міжнародних перевізників від бізнесу, Трансперенсі Інтернешнл Україна і Центр політичних студій та аналітики від громадянського суспільства.

Днями, Національним Секретаріатом ініціативи було завершено конкурс на посаду директора CoST Україна. Вітаємо Наталью Форсюк з призначенням та бажаємо швидкого розгортання робочих процесів ініціативи, що давно актуальні для втілення.
Зважаючи на те, що серед напрямків діяльності «Моя дорога» чільне місце посідає громадський контроль за ефективністю витрат на будівництво та утримання доріг, наша спілка також подала заявку на участь в ініціативі.

Наші експерти провели дослідження економічної доцільності впровадження плати за користування дорогами з вантажівок вагою понад 12 тонн в Україні. Публікуємо його результати. Сподіваємось, буде цікаво почитати як спеціалістам, так і всім автолюбителям.

Група експертів побувала на 9 дорогах міжнародного, національного та регіонального значення. Там інспектори провели 22 вибіркові перевірки вже виконаних робіт та оглянули дві ділянки, де ремонт саме відбувався. Окрім цього, вони проаналізували акти виконаних робіт Укравтодору та здійснили відбір проб покриття на трасах Київ – Одеса, Київ – Суми – Єнакієво, Бориспіль – Дніпропетровськ –Запоріжжя.

Експерти відзначили, що ямковий ремонт загалом має хорошу якість. Проте сам підхід до організації робіт неправильний. За висновками інспекторів є дві основні проблеми: перша полягає у відсутності в Укравтодорі актуальної інформації про експлуатаційний стан доріг, друга – в тому, що немає єдиного алгоритму визначення, яку дорогу/ділянку ремонтувати і яким методом. Їх вирішення дозволить використовувати виділені кошти більш ефективно.

Наразі ремонтні роботи, які проводяться, виглядають як короткострокові часткові рішення і не запобігають подальшому погіршенню якості дороги в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Наприклад, враховуючи те, що нормальний термін експлуатації ямкового ремонту складає 5 років, результати експертизи показують, що застосування ямкового ремонту є ефективним до тих пір, доки він не перевищує 54% від загальної поверхні дороги. Іншими словами, якщо кожен рік середньорічна сума площі дорожньої відремонтованої поверхні перевищує 11% на визначеній ділянці, то в такому випадку економічно доцільніше застосувати метод ремонту всієї поверхні ділянки.

Результати пілотного проекту в Київській області також показали, що звіти про виконання ремонтних робіт Укравтодору не мають єдиного стандарту. За словами експертів, вони не  містять повного переліку показників якості у відповідності до стандартів, визначених українським законодавством. Це не дає можливості об’єктивно оцінити об’єми виконаних робіт та тип матеріалів, які застосовувались під час ремонтів. А значить, може призвести до неякісного виконання робіт підрядниками, порушення технологій та корупційних зловживань.

Висновки австрійських консультантів підтвердили позицію Міністерства: існуюча структура управління дорожнім господарством неефективна і має бути змінена. Монополія Укравтодору з функціями замовника, виконавця та перевіряючого призводить до того, що при порушенні технологій, недосконала документація дозволяє підряднику залишитися безкарним. А відсутність систематичного цільового фінансування галузі (дорожнього фонду) не дає можливості стратегічно підходити до планування ремонтних робіт. В результаті, навіть ті незначні кошти, які виділяються, використовуються неефективно. Держава виділяє мало коштів, начебто, щоб зекономити, проте в довгостроковій перспективі це призводить до значно більших витрат.

Міністерство інфраструктури візьме за основу висновки австрійських експертів для підготовки технічної документації всеукраїнського проекту з аудиту якості ремонту доріг.

Джерело

Проект охопить дороги Київської області, де незалежні інспектори австрійської компанії iC consulenten проведуть аудит якості виконаних цього року ремонтних робіт. iC consulenten – найбільша в Австрії компанія, що має досвід успішно реалізованих проектів подібного типу у більш ніж 50 країнах світу. На ринку України компанія веде активну діяльність з 2006 року.

Австрійські експерти цього тижня вже розпочали роботу. Вони проконтролюють виконання поточних ямкових ремонтів у Київській області, проведуть вибіркову ретроспективну перевірку низки уже виконаних ремонтних робіт у березні-травні поточного року. Інспекція почалася з перевірки документації і завершиться лабораторними аналізами асфальту, його товщини, рівності поверхні, якості використаних матеріалів тощо. Вже наприкінці липня Міністерство публічно презентує звіт австрійських інспекторів.

«Епоха, коли Укравтодор контролює сам себе, скінчилася. Відтепер незалежні експерти визначатимуть якість виконаної роботи. За результатами пілотного проекту ми матимемо чіткі та максимально наближені до європейських критерії щодо того, як повинна відбуватися перевірка якості ремонту. Отримані від аудиторів дані планується використати під час впровадження всеукраїнського проекту незалежного аудиту якості доріг», — прокоментував Андрій Пивоварський.

Пілотний проект реалізовується за підтримки української громадської спілки «Моя дорога». Фінансування всеукраїнського проекту Міністерство вже погодило зі Світовим банком. «За попередніми підрахунками це коштуватиме 300-500 тисяч доларів на рік. Невдовзі буде оголошений початок відбору компаній-підрядників, які з осені вже вийдуть на дороги. В цілому, потрібно 15-20 мобільних бригад, які здійснюватимуть інспекцію на 160 тис км доріг державного та місцевого значення», — зазначив директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Роман Хміль.

«Зараз ми аналізуємо, що потрібно врегулювати в українському законодавстві, аби вже з наступного року забезпечити укладання тристоронніх договорів, де третьою стороною угоди між Укравтодором та приватною компанією-виконавцем ремонтних робіт, буде незалежний аудитор. Таким чином, у разі негативної оцінки якості роботи інспектором, підрядник не отримає грошей за надані послуги, аж поки не забезпечить необхідний рівень якості», — підкреслив Андрій Пивоварський.

Джерело

Перша з них – заява про виділення коштів.

«Мінімум мільярд, який Укравтодор може використати зараз на ремонт доріг, повинен бути невідкладно використаний», — сказав Прем’єр-міністр України, Арсеній Яценюк.

Нас, як платників податків і користувачів доріг, не може не турбувати проблема виділення коштів на ремонт доріг. Адже саме ми відшкодовуємо постачальникам палива та АЗС акциз на пальне, який складає близько 15% вартості бензину та дизпалива.

У поточному році з державного бюджету України заплановано виділити близько 25,5 млрд грн на ремонт доріг та виплату боргів за отримані раніше кредити. Середньостатистично станом на березень місяць на потреби ремонту та обслуговування доріг мало б надійти 6 млрд 375 млн. грн (25,5 млрд.грн : 12 міс = 2,125 млрд.грн), а виділяється 1 млрд грн. Тобто, один мільярд – не так вже й багато, якщо їх має бути шість. А де ж решта? І чи не доведеться витратити ці кошти тільки на оплату боргів, а на ремонти вони й не дійдуть? Відповіді на ці та інші запитання хотілося б почути від центральних органів виконавчої влади, адже за нами, споживачами, затримки за сплатою неабиякої вартості палива немає.

Друга гучна заява полягала у реформуванні Укравтодору, а саме – у його децентралізації.

Ми, як громадська організація, наплягаємо на уточненні акцентів та деяких особливостей реформи дорожньої галузі.

Треба чітко розуміти, що реформа Укравтодору має на меті не просто передачу доріг та майна облавтодорів ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги Украіни» на місця, про що переважно йдеться у заявах високопосадовців.

Головна мета реформи — зміна сталої практики суміщення в особі Укравтодору трьох ключових функцій: замовника, контролера і підрядника. Передаючи на місця мережу доріг районного й обласного значення разом з облавтодорами та її дочірніми підприємствами – райавтодорами, необхідно розвести саме ці три функції. Інакше ми проблему корупції лише передамо на рівень області, а не ліквідуємо.

Інша частина заходів реформи має полягати у створенні умов для розвитку та прозорого функціонування трьох складових ринку будівництва, ремонтів та експлуатації автомобільних доріг.

Перша з них підрядники, тобто виконавці будь-яких будівельних й ремонтних робіт, експлуатаційні підприємства. Вони мають нести фінансову відповідальність за якість своїх робіт протягом гарантійного терміну. Відтак зникає необхідність контролювати якість і апелювати до «німців» з її приводу. Час і гроші – це і є кнут та пряник у питанні контролю якості.

Друга складова ринку – інжинірингові компанії. Тобто ті, хто незалежно і не у складі підприємства-замовника та підрядника займуться розробкою якісних проектів, контролем обсягів робіт та відповідності проекту, консультуванням.

І, нарешті, третя складова, а може й перша – замовник. Сьогодні це Укравтодор з його розгалудженою по областям мережею служб автомобільних доріг та іншими державними підприємствами, а не облавтодорами, про які йдеться у заявах високопосадовців. Реформа власне самого Укравтодору має полягати у наданні цьому органу виконавчої влади функції виключно менеджменту мережі доріг, замовлення видів та обсягів робіт, а не їх контролю та виконання. Торги на роботи та послуги мають проводитися на відкритих електронних площадках без втручання посадовців цього органу виконавчої влади.

На рівні областей має бути створено органи управління дорогами місцевого значення. Саме вони після децентралізації мережі доріг місцевого значення будуть виконувати ті функції, що й Укравтодор. Решту робіт та послуг має надавати ринок, що не залежатиме від Укравтодору, як замовника на дорогах державного значення, та 24 обласних органів управління дорогами місцевого значення.

Мартенс Андрій, ГС «Моя Дорога», радник Голови Укравтодору.